Право, як система регулювання суспільних відносин побудовано на принципі уникнення “вакууму” управління. Якщо ми розглянемо СТ “Академік”, як окрему організаційну одиницю, то регулювання відносин всередині товариства здійснюється виключно виборними органами. Втрата повноважень всіма керівними органами суперечить цьому принципу. Оскільки ані Статут, ані Закон про кооперацію не регламентують принципи переходу повноважень виборних органів кооперативу у випадку переобрання, згідно з статтею 1.1 Статуту СТ “Академік” слід керуватись іншими нормативно-правовими актами України.
Враховуючи, що організаційно СТ “Академік” (кооператив) є формою самоорганізації осіб, що добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності доцільним є застосування норм законодавства Про місцеве самоврядування.
Оскільки Голова праління СТ “Академік”, згідно зі штатнім розкладом затвердженим виконавчим органом СТ “Академік”, є також посадовою особою СТ “Академік”, як юридичної особи, застосовується Кодекс законів про працю України.
Нижче наведені цитати із законів та методичних рекомендацій Головного управління Державної служби.
Закон України “Про місцеве самоврядування“
відповідно до Конституції України визначає систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування.
Стаття 1. Основні терміни, використані в цьому Законі
…
органи самоорганізації населення – представницькі органи, що створюються частиною жителів, які тимчасово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста;
Стаття 5. Система місцевого самоврядування
1. Система місцевого самоврядування включає:
…
органи самоорганізації населення.
Стаття 14. Органи самоорганізації населення
1. Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна.
2. Правовий статус, порядок організації та діяльності органів самоорганізації населення за місцем проживання визначаються законом.
Стаття 42. Повноваження сільського, селищного, міського голови
1. Повноваження новообраного сільського, селищного, міського голови починаються з моменту складення ним присяги відповідно до Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” на пленарному засіданні відповідної сільської, селищної, міської ради, на якому відповідною територіальною виборчою комісією були оголошені рішення щодо його обрання та реєстрації. Повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної сільської, селищної, міської ради, обраної на наступних чергових місцевих виборах, або, якщо рада не обрана, з моменту вступу на цю посаду іншої особи, обраної на наступних місцевих виборах, крім випадків дострокового припинення його повноважень відповідно до частин першої та другої статті 79 цього Закону.
Стаття 80. Дострокове припинення повноважень органів самоорганізації населення
1. Повноваження органу самоорганізації населення припиняються достроково у разі:
1) невиконання рішень сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, її виконавчого комітету, загальних зборів громадян або невиконання своїх повноважень;
2) його саморозпуску.
2. Рішення про дострокове припинення повноважень органу самоорганізації населення приймається загальними зборами громадян, що утворили даний орган, або відповідною радою.
Головне управління Державної служби
Методичні рекомендації щодо особливостей звільнення посадових осіб із органів місцевого самоврядування
Здійснення механізму звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування зі служби в органах місцевого самоврядування та дотримання при цьому гарантій їх соціального захисту визначається Законами України “Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР), “Про службу в органах місцевого самоврядування” (2493-14), “Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (14/98-ВР), “Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів” (3949-12), “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (796-12), Кодексом законів про працю України (322-08) та іншими законами України.
Звільнення сільського, селищного, міського голови
Звільнення сільського, селищного, міського голови та їх працевлаштування після звільнення проводиться з урахуванням вимог чинного законодавства України.
Згідно із статтею 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР) повноваження сільського, селищного, міського голови закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи. Повноваження сільського, селищного, міського голови у випадках, передбачених статтею 79 цього Закону (у разі його звернення з особистою заявою до відповідної ради про складання ним повноважень голови; припинення його громадянства; набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього; порушення ним вимог щодо обмеження сумісності його діяльності з іншою роботою (діяльністю), встановлених цим Законом; визнання його судом недієздатним, безвісно відсутнім або оголошення таким, що помер; його смерті, а також якщо він порушує Конституцію (254к/96-ВР) або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень) можуть бути припинені достроково. Підстави припинення служби в органах місцевого самоврядування також визначені статтею 20 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (2493-14).
У разі закінчення строку повноважень у трудовій книжці сільського, селищного, міського голови робиться запис: “Звільнений у зв’язку із закінченням строку повноважень, пункт 1 статті 42 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” (280/97-ВР) із зазначенням дати звільнення та порядкового номеру запису У разі дострокового припинення повноважень сільського, селищного, міського голови у трудовій книжці вказується підстава дострокового припинення повноважень згідно із статтею 79 зазначеного Закону чи статтею 20 Закону України “Про службу в органах місцевого самоврядування” (рішення сесії ради або місцевого референдуму, його дата і номер) та порядковий номер запису.
Кодекс законів про працю України.
Стаття 47. Обов’язок власника або уповноваженого ним органу провести розрахунок з працівником і видати йому трудову книжку
Власник або уповноважений ним орган зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
У разі звільнення працівника з ініціативи власника або уповноваженого ним органу він зобов’язаний також у день звільнення видати йому копію наказу про звільнення з роботи. В інших випадках звільнення копія наказу видається на вимогу працівника.
Стаття 116. Строки розрахунку при звільненні
При звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.
Тут необхідне пояснення. Відповідно до положень Кодексу законів про працю СТ “Академік” має видати наказ про звільнення, трудову книжку та провести остаточний розрахунок зі своїм працівником. Це все дії, які може виконати тільки уповноважена особа. Згідно зі ст. 8.4.20 дійсного Статуту такою особою є Голова правління, котрий “приймає на роботу та звільняє з роботи працівників Товариства”.
Таким чином, якщо допустити ситуацію, коли попередній Голова правління втратив повноваження, а новообраний ще не набув повноважень, СТ “Академік” втрачає можливість виконати свої обов’язки згідно з Кодексом законів про працю і може бути притягнутий до цивільної відповідальності щодо порушення прав свого працівника. Судова практика України свідчить, що у таких випадках суд найчастіше стає на бік працівника і зобов’язує відповідача до виплат відшкодувань втраченої заробітної плати, невикористаної відпустки тощо.
СТ "Академік" 