Хочу трохи пояснити свої погляди на те, що відбувається в нашому товаристві. Як я іноді чую чи бачу в деяких персонажів садового водевілю дуже буйна фантазія, що стосується Назара, його поглядів чи думок. Дуже зручно полоскати чиюсь «білизну», знаючи, що відповіді не буде.
Давайте почнемо з базових речей, які чомусь ніхто не хоче брати до уваги.
Для чого в нас існує садове товариство?
Дехто вважає Садове товариство підприємством і порівнює із бізнесом, дехто вважає корпорацією і хоче корпоративну зарплату, дехто сприймає, як дійну корову щоб виконувати власні забаганки чи поповнювати власну кишеню.
Насправді все просто. Громада (всі ми) бажає мати місце для відпочинку чи заміський будинок чи сад-город, щоб отримувати задоволення від вирощування врожаю власними руками, або все це одразу. Оскільки реалії життя вимагають координації спільних зусиль, громада обʼєдналась і вирішила призначити координатора, тобто Голову. Решта організаційних питань вирішилась застосуванням відповідного законодавства – додалися Правління та Ревізійна комісія.
Які потреби є у громади? Дуже прості – зібрати гроші і сплатити за електропостачання, зібрати і вивезти сміття, видати довідку для переоформлення ділянки, ввімкнути/вимкнути водогін відповідно до сезону.
Тобто Голова правління не обирається, щоб керувати товариством. Тут немає чим керувати, всі мають власну ділянку і розбираються між собою самостійно. Голова обирається, щоб забезпечувати потреби товариства. Членські внески та сплата за електроенергію збирають не як бюджет діяльності, а для покриття витрат.
Якщо обговорити і виписати стовпчиком витрати на заробітну плату, вивезення сміття, оплату додаткового електропостачання, сезонні послуги сантехніка та запрошеного електрика, додати адекватну суму резерву і розділити на кількість «активних» ділянок, ми одержимо величину членського внеску.
Хочу наголосити, тут немає предмету для суперечок на кшталт «а от в СТ Паровозик платять по 500 грн. і не нарікають».
Таким чином, Голова правління, це такий собі керівник відділу благоустрою. Вимагати від нього ступінь МБА на потрібно, просто мінімальні організаційні здібності і (бажано) чисті руки і совість.
Що ж робити із електрифікацією (хто тільки придумав абревіатуру ПУЕ?), ремонтом дороги, освітленням вулиць чи їх асфальтуванням? Це теж передбачено для ролі Голови, а саме, сприяти ініціативі зацікавлених! Може це і прозвучить дещо цинічно, але мені все одно, що 13-а вулиця погано освітлена чи там грузнуть машини через розбиту дорогу. І для того, щоб покращити життя на 13-ій вулиці потрібно або докласти зусиль, або звернутись за допомогою і сподіватись, що її нададуть.
Тобто коли 13-а вулиця заявляє, що хоче мати проспект із новими стовпами, дротами, ліхтарями, асфальтобетонним покриттям і розділовою смугою, 13-а вулиця рахує бюджет, збирає гроші, шукає підрядника, купує матеріали, наймає прораба і т.п., а Голова координує зусилля і слідкує, щоб цей проєкт не зачіпав інтересів інших. Якщо зачіпається інтереси інших, Голова обговорює із Правлінням і збирає Збори для вирішення питання.
Коли підʼїзна дорога перетворюється на фронтову, Голова шукає варіанти ремонту, рахує бюджет, домовляється із сусідами та виносить на обговорення Зборів. Оскільки ремонт дорогі не є частиною обовʼязків Голови, збори можуть вирішити зібрати додаткові кошти і фінансувати ремонт (включаючи додаткову компенсацію зусиль Голови). Або не фінансувати.
Що ж пішло не так?
Давайте із найпростішого. Ми збираємо гроші для сплати за електроенергію. Сума складається із сплати за лічильником, який встановлено на кожній ділянці, та «додатку» для покриття додаткових витрат. Здавалося б, логічно, проте пан Голова порахував, що зі рік ми сплачуємо близько мільйона гривен, а «додаток» складає 21%. Як виявилось (не тільки Голова вміє рахувати), грошей, що збираються для покриття додаткових витрат вистачить, щоб оплачувати споживання більш ніж 10кВт цілодобово, щодня, протягом року.
Я дуже довго намагався вияснити, що ж це за «додаткові витрати»? Куди споживаються 10кВт, коли освітлення споживає максимум 2кВт, але тільки вночі, а насоси (нехай ті ж 10кВт) працюють кілька годин на день тільки влітку?
Які виникають надлишки коштів? Хто вирішує, як їх використовувати? Де ці кошти фігурують у звітах?
Тепер трохи складніше. Членські внески сплачують усі, хто зацікавлений в отриманні послуг товариства. Логічно, що не сплачують ті, хто не зацікавлений. Наскільки мені відомо, облік сплачених внесків ведеться, відомо, хто не платить і є механізм відмови у наданні послуг.
Враховуючи поточну ситуацію в країні, можна було б піти назустріч тим, хто не може зараз брати участь в житті товариства, але планує повернутись і розробити варіант тимчасової відмови від послуг товариства.
Як на мене, логічно було б замість збору копій документів і персональних даних, просто відключити, тих, хто не платить чи не може платити тимчасово і порахувати тих, хто платить. Членство в товаристві не вирок, а особиста справа кожного. Знаючи, скільки коштують послуги товариства і скільки людей бажають ними користуватись легко визначити величину членського внеску.
Розмови про «борги», а ще більше про «борги» попередніх власників нічого крім огиди не викликають!
Нехай ми зібрали ці кошти. Кому вони належать? Голові? Ні! Ці кошти належать громаді. Тобто, Голова має запитати дозволу у громади як використовувати ці кошти. Це відбувається у формі кошторису і затверджується на Зборах.
Враховуючи, для чого в нас існує Голова, Правління, кошторис, кошти розподіляються виключно на забезпечення потреб товариства. Не на камери, ноутбуки, шлагбауми чи косіння трави манікюрними ножицями!
Залишок коштів складає резерв, і саме ці кошти Голова пропонує використати на додаткові роботи чи товари. Збори або підтверджують, або забороняють це робити.
Якщо збори не відбулися, чи не затвердили кошторис, Голова збирає сплату за електроенергію і членські внески, але сплачує тільки за електроенергію за рахунками постачальника (про це є в Статуті). Решта витрат, в тому числі і зарплата Голови не сплачуються.
Поговоримо про Збори. Якщо комусь цікаво, я можу продемонструвати протокол вибору мене представником вулиці. Там є координати всіх, хто поставив підпис. Кожен може розпитати підписантів і дізнатись, про що ми розмовляли, коли я особисто збирав підписи. Далі можете робити власні висновки, чому я вважаю важливим захищати інтереси тих, хто мені довірив свій голос.
Хотілося б бачити подібне ставлення і від інших представників. Не «какая разница», не «ти що, самий розумний» і не «давайте швиденько проголосуєм і розійдемося».
Для цього я вже четвертий рік намагаюсь побачити протоколи виборів представників по всіх вулицях. Можливо їх немає? Тоді хто всі ті люди на Зборах? Можливо ті, чиї підписи стоять на протоколах абсолютно байдужі спадкоємці міліонерів? Тоді я піду гірко плакати над своєю тяжкою долею!
Схоже на те, що рішення на зборах приймають сліпо і байдуже, тобто люди, яким абсолютно наплювати на власних сусідів.
Насамкінець, Ревізійна комісія перевіряє, чи мав Голова дозвіл на використання коштів? Чи не перевищив Голова бюджет, виділений у кожному напрямку? Чи дійсно, кошти були витрачені на поставлені завдання і чи відповідає сплачена вартість реаліям? Чи всі резервні кошти залишились на рахунку?
У нашому садовому водевілі особлива роль відводиться Статуту. Його прийнято цитувати, міняти, довільно трактувати і використовувати як вбивчий аргумент.
Наш статут недолугий, суперечливий і викривлений для використання службового положення. Він не відображає суспільної угоди, якою ми хотіли б послуговуватись для спільного блага. Його треба повністю переробити (а не коригувати) і для цього не потрібно виписувати окремі статті.
Наша роль, як громади, полягає в тому, щоб узгодити основні принципи співіснування, а остаточний текст напишуть профільні юристи.
Що ж робити?
Це просто. Потрібно відновити довіру до інституту представництва. Надати вільний доступ до інформації, хто кого і коли забажав бачити представником. Можливо (бажано) оновити протоколи вибору представників.
Далі все вирішиться само, адже всі ми зацікавлені в порядку і контролю за використанням своїх коштів.
Відповідальні представники оберуть в Ревізійну комісію достойних людей, які викликають довіру і керуються потребами товариства. Нова комісія роздивиться, нарешті, що в нас відбувається і розповість відповідальним представникам.
Дякую за увагу. Сподіваюсь, ніхто більше не буде трактувати мої думки чи вигадувати якісь дурниці.
СТ "Академік" 