Вчорашні дискусія у телеграм-чаті виявила певні погляди і настрої, які не дають нашим садам розвиватись і змінюватись на краще. У цьому контексті згадалася стаття, недавно опублікована на сайті «Українська Правда». Це інтервʼю із істориком (історикинею) Ларисою Якубовою, донеччанкою, яка аналізує «русскій мір», звідки він виник, як влаштований і куди веде. Почитайте, дуже пізнавально і розставляє «по поличкам» те, що ми і так інтуїтивно відчуваємо.
На жаль, у моїй голові виникли досить прозорі аналогії із подіями, які відбувались в наших садах протягом вже пʼяти років – повʼязані із появою «команди професіоналів і топ-менеджерів».
Далі кілька цитат (із заміною «русского міра» на «адептів квітучих садів»):
Світоглядна бульбашка «адептів квітучих садів» сформована на ірраціональних засадах значною мірою завдяки його ідеологам, які були далекими від того, що називають психічно здоровими людьми. Багато хто з них знаходився в стані проживання катастрофічного досвіду.
Аристократи, інтелектуали з блискучою політичною, науковою кар’єрою раптом опинялися у вигнанні, переходили в забуття.
Інформаційне середовище, в якому існують «адепти квітучих садів» – це такий суцільний цитатник сказаного, написаного різними персонами, які пережили руйнацію свого внутрішнього світу. І, як правило, всі ці цитати вихоплені з контексту.
«Квітучі сади» є світоглядною системою людей з катастрофічним складом мислення. Тому я часто порівнюю його з тоталітарною деструктивною сектою. Якщо перекладати на просту, не наукову мову, її члени хворі на соціальну шизофренію.
У них є свій, вигаданий світ ілюзій, фантазій, казок та міфів. Всесвіт рожевих поні та єдинорогів (сміється). В реальному вимірі ці люди існувати не спроможні.
Наступний параграф фактично викристалізовується те, що відбувається у нашій громаді:
Багато хто каже: “В 21 сторіччі в інтернеті можна знайти майже все – щось прочитати, порівняти, проаналізувати”. Але спробуйте провести поміж сектантів просвітницьку, місіонерську роботу. Спрацює? Ні!
У членів секти в голові стоять блоки на будь-яку інформацію, що суперечить їхньому світогляду. Якщо вони почнуть її сприймати, то почнеться буквально фізіологічна ломка. Те саме відбувається з «адептами квітучих садів».
Вони ніби освічені, але ліва півкуля не працює (посміхається). Залишаються лише емоції: ай-я-яй…
І ось ми бачимо докторів економічних, фізичних, математичних та інших наук, які схожі на ментально неповноцінних людей, не здатних скласти два плюс два.
І, нарешті, квінтесенція того, що відбувається:
Такими емоціями користуються функціонери, які вирішили очолити цей бардак. Вони абсолютно прагматично використовують всю цю спільноту як демографічний ресурс. Для вирішення своїх політичних, фінансових питань.
До чого ж я веду?
Пʼять років тому в наших садах сформувалась невелика групка людей, обʼєднаних спільною ідеєю встановити (свій) порядок у нашій громаді. Це «інтелектуали, які не можуть досягти певних соціальних сходинок, перетворюються на носіїв альтернативних ідей» та «функціонери, які вирішили очолити цей бардак». Для чого? «Для вирішення своїх політичних, фінансових питань».
З цими людьми неможливо розмовляти, неможливо на них впливати — це секта. Будь кого, хто намагається закликати до здорового глузду негайно цькують, зводять наклепи, розповідають небилиці. Будь яка спроба вказати на помилки, сприяти змінам, які не вкладаються у світогляд «адептів квітучих садів» викликають відторження. «Спробуйте провести поміж сектантів просвітницьку, місіонерську роботу. Спрацює?»
Отже, навіщо це потрібно нам? А нам це не потрібно. Нам навʼязують якісь дивні ідеї, створюють штучні протистояння, намагаються розділити громаду і в цій «каламутній водичці» вишукують власний зиск.
Я довго підшукував правильну характеристику для очільників «адептів квітучих садів» (ми вже починаємо забувати, що ми сади Академії наук 😳) і нарешті підібрав. Це паразити, які знайшли собі носія і потроху смокчуть із нього соки.
Що ж робити?
А що ми робимо із глистами та кліщами?
СТ "Академік" 