Всі наведені тези, виступи і пропозиції взяті з звукозапису зборів, зробленого Людою Маслянкою. Свої ремарки (як же без них?) я виділив. Сподіваюсь, Валентина так само скрупульозно пропрацює свій запис і ми матимемо перший, з часів Подпіснова, справжній протокол зборів, а не те, що нам досі підсовували.
Також, я не завжди знаю прізвища чи номери ділянок, тому послуговувався іменами чи прізвищами – кого як знаю.
Почалися збори буденно і нудно. Дуже багато часу витратили на ритуальні танці із голосуванням щодо організаційних питань, чим викликали невдоволення представників. Як завжди, безапеляційний вердикт виголосила Валентина – «інакше не можна».
Що ж, як завжди – можна 😄. Я звернув увагу, що до лічильної комісії потрапили нові садоводи, хтось зʼявився недавно і, очевидно, не знайомий із усіма. Навіть Долгов, закликавши проголосувати за якусь дрібницю, кинув ремарку «ви не представник, опустіть руку». Отже, голосували як вийде, але потім дуже довго збирали підписи під двома-трьома примірниками бюлетенів.
Набагато ефективніше і прозоріше було б запровадити процедуру:
- Оголошується питання для голосування;
- Члени лічильної комісії із бюлетенем і ручкою пропонують представникам по черзі представитись і оголосити своє рішення, яке заносять в бюлетень;
- Члени лічильної комісії звіряють свої записи і підписують бюлетені.
Цього було б досить, але для певності можна ще додати:
- Після підготовки протоколу зборів представники перевіряють протокол, вносять корективи за потреби і засвідчують протокол і бюлетені своїми підписами.
Замість 10-15 хвилин сумбуру голосування закінчиться за три хвилини і збори продовжаться.
Далі ви побачите, що голосування прекрасно проводили підняттям рук, відволікали представників на підписи і не давали брати участь у зборах. На диво, все голосувалось одноголосно 🤣.
Долгов зауважив, що Євген відсутній з невідомих йому причин.
Валентина наголосила, що Євген відсутній третій раз поспіль.
Долгов почав загрожувати, що, якщо він буде відсутній ще раз, то буде виключений із членів садового товариства згідно пункту Статуту.
Валентина негайно заметушилась і виправила – згідно «Положення про представників», проте погодилась викинути Женю із товариства.
Що ж, правовий нігілізм у всій красі! Долгов не читав Статут, «Положення про представників» не є дійсним за визнанням самого Долгова (не вдалося зареєструвати його, як додаток до Статуту).
У Статуті наведено вичерпний список причин для виключення члена із садового товариства. Відсутність людини на Зборах не є причиною для виключення. Та і ніяке «Положення» не може обмежувати права члена товариства, тому у будь якому суді Євгена не тільки відновлять, а і накладуть на товариство стягнення, та/або заборону займати адміністративні посади для «творців» цього абсурду.
Більше того, а ні Долгов, ні Валентина не проживають на четвертій лінії, а тому за Статутом не мають ніякого права вирішувати, хто є представником, скільки він ходить чи не ходить на збори. Та і Євген не кріпосний – чого раптом доповідати Долгову про місце свого перебування?..
Звіт голови
Далі виступив Долгов із звітом, теж нічого нового. Все зробили, всі обіцянки виконали, єдине, що турбує – це пресинг від певних осіб які створили погану атмосферу у садах. Одним словом, «Эти козлы, которые мешают нам жить» ©️. Проїхався і по Сороковському, «графоманам із другої лінії».
Особливо сподобалось, сказане підряд «зайдіть на сайт і всю інформацію знайдете» і «необхідно допрацювати наповнення сайту, в цьому плані ми відстаємо».
Одним словом, проста вимога прозорості у плануванні та звітності так діє Долгову на нерви, що і життя стало немилим…
Також відмічу, що Долгов прямо визнав, що зараз проблем із електрикою немає, всім вистачає і «автомат» на трансформаторі не «вибиває», що не може не радувати.
З іншого боку, тема податків, які має платити наше товариство із статусом неплатника податків так і не була розкрита. Знову…
Питань до колишнього голови не було.
Звіт ревізійної комісії
Далі стало цікавіше – на подіумі зʼявився Лапіка. Виявилося, «як завжди» ті самі члени ревкомісії «спробували провести ревізію за 1024 рік». Отже, вже забули і про попередній склад комісії і про ХХІ століття, повернулися до витоків – часів Київської Русі 🤣. Можливо малося на увазі 1924 рік, що суті не міняє.
Перше, чим похвалився голова ревкомісії – «нам вдалося дотиснути правління і закрити касу». Долгов поскаржився, що це було недешево. Додам ремарку, порушувати законодавство завжди недешево — так влаштована правова система. Далі буде ще.
Отже, цифри:
- Загальні надходження на 31 грудня 2024 р. 2320000 грн
- Загальні витрати на 31 грудня 2024 р. 3375000 грн
Різниця складає –1055000 грн
- Вхідний залишок 393000 грн
- Вихідний залишок 338000 грн
Різниця складає –55000 грн
Чомусь такі невідповідності в названих цифрах нікого не здивували, навіть Долгова. Можливо, це повʼязано із специфікою розрахунків у ХІ столітті.
Чомусь різницю назвали «позичкою». «Точну причину виникнення різниці можна встановити тільки якщо посадити спеціальну комісію». Таке враження, що ревізійна комісія недостатньо спеціальна і її роль не в тому, щоб «встановити причину», а в чомусь іншому.
Прозвучав коментар (схоже Віталія), що перевірки буде легко зробити після запровадження (реального) бюджетного планування. Судячи із відповіді голови ревкомісії, поняття планування, кошторис та контроль витрат, нескінченно далекі для нього. Треба якісь карточки, персональний контроль і, навіть тоді, все дуже складно. ХІ століття…
Далі стало цікавіше. Виявляється не тільки Борис у 2020-21 році, чи я у 2024 році пропонували запровадити автоматизовану систему обліку і контролю, а ще і ревкомісія «наполегливо рекомендувала» це! Як горохом об стіну…
Лапіка пропонував комусь надати допомогу із ревізією, але всі відмовились. Схоже не тим пропонував – Люда Маслянка із задоволенням би використала свій великий досвід і допомогла б із перевіркою, але, видно, їй чомусь не запропонували.
Без казкарства не обійшлось: «всі бажаючі можуть прийти в правління, попросити показати оборотно-сальдову відомість і побачити, як цінності обліковуються, а потім подивитись, як вони зберігаються» 🤣. Хто пробував щось дізнатись у Долгова посміються разом зі мною.
Проведено перевірку договорів – вони є, є акти і виплати за договорами. За 2024 рік за цими договорами товариство витратило 328000 грн – майже половину бюджету.
Ревізійна комісія задає питання, чи маємо ми право тратити стільки грошей на нашу господарську діяльність? Я ще доповню, чи маємо ми потребу витрачати 300 тисяч, із яких 100 тисяч – це бездумно витрачені кошти на сплату податків і пенсійних внесків за найнятих осіб? Чи не краще було б або знайти ФОП для виконання робіт, або спонукати виконавців зареєструвати ФОП і зберегти ці кошти? Якщо вже дуже хочеться, краще ці кошти перерахувати волонтерам, які все таки ефективніше їх витрачають і, навіть, звітують? Можна потім на сайті опублікувати ролик, як дрон із написом «СТ Академік» знищує танк.
Вказана сума 328 тисяч потрачена на ремонт доріг, покос трави, зрізання акацій, аварійні ремонти. Хтось попросив показати «ту дорогу» і Валентині довелося панічно перебивати і розповідати про регламент. Виявилося, що це Валерій, і тут Лапіка не підвів – як завжди почав кидатись на людей, погрожувати і взагалі розгубив образ «доброго казкаря».
Виявилось, що Лапіка прекрасно розуміє, що ямковий ремонт дороги методом фекалопластики абсолютно безглуздий. Не можу не погодитись. З іншого боку, не зрозуміло, де він знайшов пʼять кілометрів дороги і чому побутує в нашому товаристві безумовна віра, що нормальну дорогу ми не можемо побудувати?
Чомусь Лапіка дуже хоче, щоб гроші вкладали в ПУЕ, а не дороги. Як на мене, пряме протиріччя із запевненням Долгова, що з електрикою в нас все добре. Чи не краще було б вкладати гроші у спільні проєкти, а дроти Лапіка собі може і сам поміняти? Можна було б озирнутись і побачити кабель, який гниє без діла вже другий рік. За 328 тисяч його можна було б не тільки повісити, а ще і гірляндами прикрасити.
Отже, ревізійна комісія констатувала, що правління на чолі із головою витратили половину нашого річного бюджету на безглузді дії, оплачені по завищеному тарифу, але правильно оформлені документально.
По програмі ПУЕ
1 етап 1107000, витрачено 530 тисяч, залишилось біля 700 тисяч (калькулятор каже 577 тисяч, але ж ХІ століття тягне назад). У 2024 році у ПУЕ не було вкладено жодної копійки. Надійшло 117 тисяч.
Прогноз реалізації песимістичний – ще пʼять років
Без нарікань на психологічний пресинг не обійшлось, це спричинило потребу замовляти юридичні послуги.
- один договір для вирішення питання із податковою – 49 тисяч (плюс штраф 1+ тисяча)
- другий щодо підтвердження правомірності ПУЕ – 9 тисяч
Висновок про ПУЕ надзвичайно секретний і прохання його показати спричинило чергову істерику Валентини, яка заважала чути доповідача наступні пʼять хвилин.
Повернемось до юридичної допомоги. Отже зміни в законодавстві, пряма вказівка від ревізійної комісії, несприйняття готівки, як «чистого» методу платежів, головою правління не призвели до закриття каси. Як сказав Лапіка: «нам вдалося «додавити» правління і каса була закрита». Кому ж це «нам»? А це тому, хто ініціював перевірку!
Послухавши доповідь Лапіки, в мене виникають підозри, що це він сам ініціював податкову перевірку щоб «додавити» правління, а тепер хоче лінчувати – але кого? – самого себе???
Отже, ревізійна комісія констатувала, що, через бездіяльність нашого голови, товариство втратило 50 тисяч грн.
Ревізійна комісія рекомендує, наполягає, просить збори зобовʼязати правління запровадити компʼютеризовану бухгалтерію. Як виявилось далі, мова йшла про систему для ОСББ «Дах».
Не треба марних надій – далі пояснення. Ця система потрібна для чіткішого контролю, квитанцій і обліку платежів, а не для комунікації із громадою, інформування та звітності. Я вже кілька разів казав – перш ніж щось вирішувати, спитайте «навіщо?».
Лапіка наполягає на використанні квитанції по оплаті всіма садоводами.
Хто бачив ту квитанцію легко зрозуміє всю абсурдність цієї вимоги. Уявіть, що 300 садоводів намагаються зрозуміти, про що мова, заповнити численні графи у квитанції, не помилитись, потім намагаються запхати довжелезний текст у поле опису платежу і заплатити через банк 😳. І все це, щоб людина, якій ми платимо зарплату звільнилася від нелюдського навантаження і проплатили ще якусь обрізку чи юридичну консультацію!
Ще цікаве спостереження. Лапіка свято вірить, що надрукувати квитанцію, сходити в банк і заплатити, отримати печатку і підпис, значно простіше і безпечніше, ніж зробити платіж зі свого мобільного телефону. ХІ століття в дії…
Далі виступив Квишко і наголосив на необхідності системи обліку і звітності. Виявилось, проводилось тестування різних систем і зупинились на системі «Дах». Правління на таку пропозицію (за звичкою) відповіло «немає грошей».
Квишко: «Прозорість роботи правління і можливість автоматизації – це дуже важливо» але «ми це питання обговорювали на правлінні і не змогли дійти згоди». «Саме це не дає нам можливості розвиватися».
Щодо ПУЕ, все дорожчає, а дроти самі товщими не стануть. Є два проєкти – пропорційнї роздачі потужності і «кому стільки потрібно». Тарифи і ціни піднялися в рази і кошториси вже неактуальні, доведеться платити і платити.
Я приблизно так і передбачав. Ніякого планування, розуміння ситуації і власних можливостей. ПУЕ приречена на провал… Ви ж самі бачите!
І ще дуже цікаво було почути, що Долгов і сам не знає, що робить. Видно на викупі потужності поставили хрест і вирішили підстрахуватись «пропорційною» системою.
Ніхто не хоче працювати за ті кошти, що ми пропонуємо. У нас немає на посаді бухгалтера, немає на посаді електрика, буде ще одна посада без посадової особи – оператор системи обліку.
Далі виступила Оксана, тестувала систему «Дах» майже два місяці, їй система подобається, можна побачити оплати, борги, свої і сусідів, але все настроєно на ОСББ.
Для роботи потрібно вручну вводити дані в систему (автоматизація!!!). Показники треба передавати через Вайбер, хтось має вносити цифри із Вайбера в систему і тоді всі в шоколаді.
Друга проблема – всі дані в хмарі. Якщо завтра вони розваляться, дані пропадуть. Ніхто нічого не гарантує.
Вартість 1720 грн, за рік десь 22 тисячі + 36 тисяч на заробітну плату (ще будуть податки, які наша бухгалтер легко пропускає).
Далі перейшли до голосування. Запитання про доступність звітів, прохання продемонструвати звіти викликали черговий приступ паніки к Валентини, так, що Лапіка був змушений формулювати текст рішення по звіту замість неї.
Квишко попросив оновити склад правління для осучаснення підходів (він мені подобається все більше 👍)
Вибори голови правління
Знову почалося з маніпуляції. Валентина дуже впевнено заявила, що слід «обираємо голову правління, а потім голова правління представляю ту команду, з якої буде складатися правління», хоча Статут каже інакше, та і раніше такого такого ніколи не було. Сороковський, навіть, виносив на Збори питання заміни членів правління, які систематично ігнорували роботу в правлінні та не відвідували засідання, але йому відмовили і зобовʼязали «вмовити» та «порозумітися» із саботажниками. Це було на Зборах 7 серпня 2016 року. Потім 25 червня 2017 року це питання було знову підняте на зборах і не підтримане. І, нарешті, на зборах 30 червня 2018 року «саботажників», нарешті, вигнали. Перелічимо їх персонально: Гогін В.Є., Долгов А.М, Давиденко Т.М. та Романов А.П
Долгов, відчуваючи відповідальність за реалізацію програми ПУЕ, самовисунувся на посаду голови правління, готовий оголосити свою програму (спойлер, так і не оголосив).
Ініціативу знову взяла Валентина і оголосила, що в чаті ніхто не висувався і запросила висуватись інших кандидатів.
Далі взяв слово Олександр і запитав, чому люди, які проти, пишуть кляузи і заважають, не висуваються на посаду голови? (спойлер, він сам відповів, коли йому запропонували йти в правління).
Щось казав Долгов про відсутність коштів для оплати його роботи, але розчути не вдалося через загальний галас та суперечку Валентини із Людою. Наскільки я зрозумів, Долгов хоче, щоб я був при ньому безкоштовним завгоспом, «а я би собі головував і не мав би відношення до господарської діяльності», «крім нього я завгоспа поки що не бачу» 🤣.
Олександр: «якщо нічого не зміниться, то нічого не поміняється», «якщо є якийсь конфлікт між людьми і головою, то надалі буде тільки гірше». «Чому не можна зробити дитячий майданчик, щоб моя дитина гралась, а платить 60 тисяч в нікуди». На це питання я вже відповів раніше, більше того, якщо Долгов буде керуватись своїми вигадками і хотілками, юридичних послуг буде потрібно все більше.
Хочу ще додати, 50 тисяч заплачено за те, що справу «замʼяли». Як – не знаю. Хабарями, погрозами чи якось іще. Якби не це, штрафи були б значно більшими. Штрафи за те, що керівник організації порушував законодавство та ігнорував неодноразові вказівки на це 🤦🏻♂️.
Люда оголосила, що вже збирали кошти на дитячий майданчик, ще за Сороковського (більше пʼяти років тому), і за Долгова (вже чотири роки).
Олександр запропонував «не боротись, а прийти і разом вирішити проблеми». Що ж, він людина нова і не знає, що ми намагались роками «разом вирішувати проблеми» і, навіть, деякі вирішили не завдяки голові і правлінню, а примусивши їх.
Далі Долгов почав хвалитися своїми досягненнями, але знову піднявся загальний галас, але прозвучало, що Олександр не має часу (дивіться спойлер раніше 😄) для того, щоб брати участь у роботі правління.
Тут хочу зробити відступ. Олександр, як людина нова, не знайомий із першопричинами конфлікту. А все почалося з того, що всі «кляузники» та «незгодні» виступали із своїми пропозиціями, щодо першочергово необхідних дій. Більше того, певні речі були, навіть, зроблені. Наприклад відремонтовані ворота на вʼїзді, прибрано лісосмугу, встановлено шлагбауми, освітлення вулиці і т.п. Долгов в цей час розробляв свою програму ПУЕ і ні на що не витрачав гроші, окрім на неї. Дійшло до абсурду – почали економити на вивезенні сміття і сади почали перетворюватись на великий смітник. За місяць мішки із сміттям на ділянках роздирали коти і ворони і розносили недоїдки скрізь. Добре, що зараз вже люди привчилися вивозити сміття самостійно.
Щодо програми ПУЕ я особисто намагався допомогти і підказати, як її перетворити на реальний проект, який можна реалізувати – про це можна почитати на сайті. Закінчилось тим, що чоловік Валентини грубо відмовився співпрацювати, а Долгов перестав розмовляти.
Далі витрати товариства почали рости в геометричній прогресії – на обрізки, покоси трави, ремонт дороги, та все, що забажаєш. Результату нуль – у садах були вщент розбиті дороги, які ніхто не збирався ремонтувати, у лісосмузі падали дерева, які ніхто не прибирав, більше того, Долгов із Кулебою вирішили взимку зайнятись заготівлею дров, а навесні обкарнали гілки і завалили всі околиці обрізками.
Ми з дружиною двічі прибирали обрізки, оскільки Долгов на численні зауваження, звернення, телефонні дзвінки не реагував. Саме так у нас в садах зʼявився екологічний інспектор, який і оштрафував Долгова. Могло бути гірше, він мав би дати припис прибрати лісосмугу, але через війну їм заборонили це робити.
Можу показати напівзгнилі дерева у лісосмузі, які висять вже багато років і загрожують впасти (у тому числі на голову дружині Долгова, яка регулярно там гуляє).
Отже, причина «конфлікту» полягає в тому, що ми вимагаємо від Долгова відповідальності і звітності, намагаємось навчити його слухати людей і займатись тим, що потрібно садоводам, а не йому чи його поплічникам. Поки не виходить.
Раджу ще раз перечитати слова Лапіки – витрати 328 тисяч на обрізки і покоси неадекватні. А це вже відбувалося чотири роки!!!
Лапіка запропонував «всіх незгодних залучати до роботи і заставляти робити конкретні справи».
Отже далі Долгова понесло (як завжди, коли він говорить про мене): «він відмовляється» (ніби мені пропонували 😂), «ні я не буду, я не можу» (дивіться спойлери).
Звучали голоси «навіщо нам це» і «роботи багато, а немає толку».
Чомусь ніхто не згадав, що Долгову підшукали цілий список косарів, які могли поносити за 2 тисячі, замість 10, професійних обрізчиків дерев, кілька варіантів реального ремонту дороги за цілком прийнятну ціну. Жодна з ініціатив не викликала інтересу…
Решту тексту я не розшифровуватиму. Почався шабаш із викриття «козлів, які заважають жити». Долгов почав виливати на збори свої дитячі образи та комплекси. Скажу чесно, дуже хотілося б, щоб голова поводився, як чоловік, а не розгублений підліток.
Валентина висловила свою потаємну мрію, щоб Назара замінили на іншого «нормального представника», який буде мовчки виконувати її вказівки.
Олександр висловився «не треба переходити на особистості, кожна людина по-своєму в чомусь права» 🤝.
Закінчилось все виступом Ярослава, який щиро здивувався, що збори присвятили Назару, а не питанням порядку денного.
Валентина висловилась, що голову і правління можна міняти щороку, але не пояснила, як можна додати це питання до порядку денного, якщо вирішує голова і правління. А як вони не захочуть, все, монархія!
Обрання членів правління
Як виявилось, за розмовами про Назара забули проголосувати за обрання голови, тому швиденько проголосували підняттям рук.
Нарешті перейшли до правління.
Пропозиція Долгова, залишити все, як є і додати Квишко та Шило, і проголосувати швиденько списком.
Зʼявилися голоси, що можна ще обрати людей до правління і Валентина запропонувала вносити пропозиції.
Долгов наголосив про проблеми правління. Молоді сьогодні тут, а завтра в армії. Дієві активні люди обиралися до представників, тому обирати немає із кого.
Виступив Борис з коментарем, що інститут представників не дієвий, бо їх не залучають до обговорення рішень, не інформують та не доручають збирати думку садоводів.
Хтось сказав, що за каденції Гогіна представників збирали та інформували, а зараз інформацію представники отримують тільки перед зборами.
Знов за рибу гроші. Валентина задекларувала, що має запрацювати сайт. Ефективно! (спойлер: має запрацювати сам по собі, бо гроші на розробку та підтримку, а ще не дай боже на автоматизовану систему, не дадуть).
Долгов згадав, що не виголосив свою програму і вирішив таки її озвучити. За що голосували представники залишилось не ясно – за кота в мішку. Програму озвучити не вдалось, оскільки Валентина почала випитувати у Бориса, чи додасть він свою кандидатуру.
Валентина задекларувала відкриті двері правління і хтось запропонував молодих. Люда згодилась сама і за свого чоловіка, але ніхто не наважився її висунути. Довелось самій.
Валентина, на цьому тлі, оголосила що нових кандидатур немає, хоча три були названі.
Через галас їй довелося перепитати Бориса і той погодився, про Люду та її чоловіка Валентина побоялась, навіть, згадати.
Щось почало йти не так, тому Валентина оголосила, що Борису потрібна пара, щоб кількість членів правління була непарна. Це було наголошено кілька разів і викликало багато дискусій.
Мушу відволіктись. Ніхто і ніде не вимагає непарні кількості членів правління. Маючи девʼять членів, дуже велика ймовірність, що хтось не прийде на засідання і кількість присутніх буде парна. Більше того, наявність девʼяти членів правління надмірна, навіть сім – це багато.
Що варто було б зробити? Слід було б проголосувати за загальну кількість членів правління – 5, 7, 9 – і потім провести рейтингове голосування, де кожен мав би обрати 5, 7, 9 кандидатів із всього списку.
Чому Шило, якого ніхто ніколи не бачив і не знає в лице проходить однозначно, а Борис, який багато разів доводив свою компетентність та залученість має шукати пару?
Долгова знову понесло. Дуже вже він нестабільний…
Ще раз голосно прозвучало, що Люда Маслянка хоче і згодна балотуватись до правління, але Валентина вперто не звертала уваги і причепилася до Марʼяни.
Хід подій набував загрозливого характеру і Валентина взяла справу в свої руки. Прозвучало, що життя зараз не закінчується і можна через місяць поміняти хоч все правління, поміняти стіл, лавочки (🫣) аби тільки нікого не додавати. «Ми не можемо додати і зробити вісім. Ми не можемо!». Можна додати будь коли, через місяць можна знову обирати правління. Одним словом, чиста філологія.
Борис запропонував оголосити збори через місяць прямо зараз і завів дискусію про пенсіонерів.
На що Валентина зрозуміла, що справу зроблено і «зайві» члени правління не загрожують, аж підскочила з вигуком «і я ж не комсомолка» (цікава алюзія) і поспішила пропхати голосування, але знову виникло питання непарної кількості членів правління.
Борис спробував попросити надати хоча б коротке резюме, про кожного члена правління «якого ви обрали» (той ще троль 🤣) і як вони будуть допомогати.
Валентина знову відчула небезпеку і почала про витрачений додатковий час, а потім запропонувала зробити це в електронному вигляді.
Долгов почав щось говорити про кінець товариства, погані програми в чаті, які не відповідають статуту, що в чаті пишуть, що він всіх купив і т.п. Підліткові образи знову полізли з усіх боків… Сороковський краде, краде, краде.
Скубенко – друг і соратник, який заміняє Долгова на прийомі, рахував гроші (?) та першим попросив допомоги Долгова бо Сороковський краде. Про те, що Скубенко сепаратист і дуже чекав приходу руського міра Долгов чомусь не згадав.
Пан Вінник – настільки тихий і непомітний, що і сказати нічого.
Далі з Долгова знову полізли страхи. «Читаю всі ті дописи, давайте поміняємо правління і нехай залишиться голова… На кого ви поміняєте правління? Немає молоді! Уся молодь — в лічильну комісію, в представники! Зараз дуже тяжка ситуація. Людина має бачити, як ми голосуємо і т.д., має знати якусь історію (?), перед тим, як стати членом правління, має бути старшим по вулиці» (старшим? В нас виправна колонія? Чи казарма?). «Ваша позиція з Назаром зовсім різна, ви спираєтеся на думку людей, а він вважає, що ви всі його раби».
Я прокоментую, оскільки прозвучало моє імʼя. Раджу знати «якусь історію».
Пан Долгов свого часу організував компанію у форматі приватного підприємства із статутним фордом 60 грн. Займався укладанням цегли, вигравав тендери, отримував прибутки. Репутація була «так собі», але ринок був великий і всім вистачало. Молодець! Чесно!
Якось він підписав пару договірів на виконання робіт на загальну суму близько 230 тисяч і не став виконувати роботу. Замовник не погодився і подав у суд. Суд (на який Долгов просто не прийшов) присудив гроші повернути, а оскільки Долгов гроші не повернув, розпочали виконавчу провадження. Це трапилось у 2013 році і відтоді життя змінилося…
Далі зʼявились борги за комуналку і виконавче провадження про їх стягнення. Не можу сказати абсолютно точно, але є ще позов пенсійного фонду, якось повʼязаний із компанією Долгова.
Підтвердження можете пошукати самі – ПП «Фінс». OpenDataBot вам допоможе.
Далі, він вирішив робити карʼєру в нас в садах. Став заступником Гогіна, і коли Гогін пішов, намагався балотуватись на голову правління. Тоді представники були не такі, як зараз, тому коли зʼявилися поруч Долгов і Сороковський, проголосували за Сороковського. Так і зʼявилась у Долгова «дитяча» травма. Саме тому він втрачає самоконтроль і кричить про злодія Сороковського.
Я не ідеалізую Сороковського, але з точки зору статистики, поміняти трансформатор (так, його поміняв не Долгов!), побудувати дорогу, яка досі тримається (хоч і з останніх сил), провести додаткові дроти по центральній лінії (які досі дозволяють Долгову «викупити» більш ніж 20кВт (5% потужності трансформатора) і сподіватись їх отримати).
Весь цей час Долгов не допомагав, а вставляв «палки в колеса» і займав місце в правлінні.
А за пʼять років свого перебування на «вершині», так і не спромігся надати жодного доказу тому, що Сороковський крав — тільки те, що Скубенко йому нашептав…
Історія ворог Долгова, це він підкинув задля красивої фрази, навряд чи він хотів, щоб ви знали справжню історію…
Мрачковська – виконує функції секретаря правління, тому що Валентина хоче покинути.
На цьому все, тема персональних характеристик членів правління не розкрита, бо Лапіка зібрався поїхати і Валентина запропонувала спершу призначити ревізійну комісію.
Долгов запропонував проголосувати за правління списком, за умови зібрання за два місяці для уточнення кандидатур.
Валентина знову відчула небезпеку і заговорила про порядок денний, питання з голосу і всякі такі дурниці, бла-бла-бла.
Одним словом, залялякали всі питання і спробували перейти до голосування. Бігом-бігом, підняли руки, одноголосно!
Вибори ревізійної комісії
Долгов (чомусь) вирішив призначити ревізійну комісію. Дуже зручно, коли призначаєш перевіряючих сам.
- Лапіка – всі знають
- Єфимов, представник із третьої лінії, ділянка 111, тестував «Дах»
- Мирослава, кандидат хімічних наук
Мирославу дуже хвалила Валентина.
Хтось запропонував додати членів ревізійної комісії і Валентина знову напружилась: «я вам зараз скажу» і полізла в статут.
Запропонували Федорчук Любов та Тетяну Вікторівну (Булгач).
Долгов: «Тетяна Вікторівна на жаль відмовилась приймати участь у цих зборах»
Валентина: «Бо Тетяні Вікторівні дуже добре пояснили, що ми тут всі злочинці, порушники, збираємо кошти в кишені.»
Далі зʼясувалося, що ревізійна комісія не має обмеження у кількості членів, ревізійній комісії потрібні додаткові люди для ефективної роботи, але нехай ці люди можуть використовувати інших людей, не членів комісії.
Лапіка згадав про Оксану, і хотів її теж взяти до комісії, але щось трапилось і кандидатура зникла. Нам ще не вистачало щоб і бухгалтер сама себе перевіряла!
Не склалося, Оксану теж додали… Апофеоз сюрреалізму 🤣.
Федорчук теж дописали.
Зазвучало, що потрібно ще проголосувати програму «Дах».
Валентина: «Пані Галино, ви ж досвідчений представник, ви ж розумна жінка? Ми внесли це питання в порядок денний?»
Схоже, із «Дахом» не дуже. Пригадую, як в кінці зборів «з голосу» внесли «Положення про представників», і не раз (його вже голосували мінімум тричі). Або як на минулих зборах Долгов під кінець запропонував «зобовʼязати Назара заплатити КВЕЛ» і теж проголосували. А от сьогодні не можна!
Що ж Валентина так нервує? Вона ж пішла із «керівних органів»!
Далі у Валентини вимкнувся політ фантазії. «За нашим статутом можна робити зміни до порядку денного за пʼять днів», «або в день виборів до затвердження порядку денного».
Я не знаю, яким статутом керується Валентина, але в статуті СТ Академік сказано:
7.13.4 Порядок денний може бути доповнено питанням(и) з ініціативи члена/представника конференції представників членів Товариства у день проведення Загальних зборів/конференції представників членів Товариства. У такому випадку, питання включається до порядку денного у разі, якщо за нього проголосувало більше половини присутніх на Загальних зборах/конференції представників членів Товариства членів/представників членів Товариства.
І взагалі, Валентині було б добре зрозуміти, що Збори є вищим органом садового товариства. Не голова чи його секретарка, а саме збори. І, якщо права голови обмежуються статутом – за пʼять днів, то право зборів приймати будь які рішення в межах компетенції — ні.
Навіть, якщо Збори відмовляться розглядати порядок денний і створять свій, це буде в межах компетенції Зборів.
Саме в цей момент Долгов згадав, що він забув проінформувати представників (хоча мав би проінформувати всіх членів товариства) про предмет голосування і почав роздавати кошторис на ямковий ремонт 2025 року.
Як виявилось, це повʼязано з пропозицією Долгова зробити цільовий внесок на ямковий ремонт у розмірі 500 грн. Загальна вартість за кошторисом (дуже нерозбірливо).
Чомусь мета зібрати по 1000 грн з ділянки, але внесок 500 грн. Логіку я не зрозумів.
Дякую Долгову, що згадав про мою пропозицію. Міг би ще додати, що я пропонував зменшити «апетити» і побудувати одну смугу шириною 2 метри. Це б дозволило вкластися в 500 тисяч. Також я пропонував звернутись до людей і запропонувати вкласти хто скільки зможе – певен, зібрати гроші вдалося б. Проблема в тому, що звертатися до людей Долгов не вміє, це і зрозуміло — мало хто вірить йому на слово…
Голосування вирішили не робити, мовляв самі на правлінні вирішимо.
Далі почалась дискусія, що гроші будуть збирати довго, їх зʼїсть інфляція. Валентина осідлала улюбленого коника: «розробити механізм примусу».
Долгов пояснив, що ямки будуть засипати в міру збору коштів, з чого я роблю висновок, що ямковий ремонт на роки, якщо не на десятиліття.
Віталій запропонував ремонт асфальтовою стружкою (як в Тепличнику), що значно краще.
Зроблю ще одну історичну ремарку. У довоєнні часи, на початку першої сфальшованої каденції Долгова, у нас була велика реконструкція Чернігівської траси. Всі узбіччя були завалені асфальтовою стружкою, коло якої, верхи на дорожній техніці, курили і скучали робітники-прораби. Саме тоді, дуже дешево Тепличники заасфальтував свої вулиці.
Я звертав увагу Долгова (він мав доступ до коштів), що було б дуже вдало скористатись моментом і відремонтувати нашу дорогу. Зараз би вона ще б трималась.
Відповідь була стандартна – «не на часі» (дивіться програму Долгова за 2021 рік).
Валентина поспішила завершити конференцію, але добрі люди нагадали про:
Затвердження кошторису
Долгов розповів про кошторис та питання до нього. Обговорення запропонованого кошторису проводив Борис, але не підійшло.
Виступив Квишко, що ще під час підготовки проєкту, восени, він казав, що не включене фінансування на ІТ потреби по обліку і тоні не вдалося досягти консенсусу на правлінні.
Якщо затвердити цей проєкт кошторису, то ми знову залишимось без коштів на систему обліку.
Віталій запропонував не приймати кошторис і поставити на голосування через два місяці.
Хтось дуже резонно зауважив, що тоді ми не зможемо витрачати кошти. Єдине, що не зрозуміло, як ми витрачали кошти пʼять місяців цього року?
Валентина знову виблиснула повним нерозумінням процесу. «Це проєкт, не обовʼязковий до виконання на сто відсотків, його можна коригувати хоч кожного місяця».
Якби Валентина знала, про що говорить… Так, філологія.
Кошторис подається у вигляді проєкту і мав би обговорюватись і затверджуватись постатейно. Після голосування «проект» перетворюється на просто кошторис і стає обовʼязковим до виконання. Більше того, витрати зроблені до затвердження кошторису не є легітимними. Наша Сади мали б зупинити всі витрати 1 січня, бо голова не спромігся затвердити витрати на новий рік.
Коригувати кошторис можна, але для цього потрібні нові загальні збори.
Щось стало шумно і не все можна розібрати, тут ще Валентина додала своє «бла-бла». Наскільки я зрозумів, Долгов спробував пояснити, що кошти на ІТ потреби «не на часі» і для всяких там «Дахів» треба не різати статті витрат на покоси та обрізки, а піднімати членські внески.
Валентина запропонувала прийняти кошторис та доопрацювати протягом двох тижнів. Дуже дивно, а навіщо приймати, і хто прийматиме доопрацьований проєкт?
Далі виступив Ярослав, сказав, що добре що вибрали Долгова, але потрібно більше часу витрачати на нас, щоб постійно була електроенергія але вся ця програма не потрібна, не потрібно витрачати гроші. Треба робити, як в Тепличнику – ходить тьотя, стукають в кожну хату, перевіряють лічильники. Це набагато дешевше, ніж купити програму і її обслуговувати 🫣.
Потрібно просто зробити якусь сторінку де можна подивитись свої показники.
Також потрібно перевірити будинки, де роками не проживають люди.
Долгов щось казав у відповідь, але не зрозуміло.
Виявилось, в цей час представники тихенько голосувати, підозрюю – одноголосно.
Виступила Оксана із проханням допомогти вирішити питання з кадастром. Необхідно виправити помилки в кадастрі.
Долгов пообіцяв розіслати інформацію про «проблемні ділянки» представникам, Валентина призначила Ірину Мрачковську відповідальною за «розробку алгоритму» 👀.
На цьому збори закрили. Долгов подякував Валентині оскільки вона полишає Правління.
Чомусь мені здалося, що в куточку тихенько плакав Квишко. Грошей на нормалізацію і осучаснення нашого життя не знайшлося – «не на часі»…
СТ "Академік" 