Про ПУЕ 3

Життя в садах непередбачуване і повне несподіванок! Хто ж міг подумати, що просте прибирання снігу групою бажаючих, своїм коштом і без особливого розголосу раптом спричинить глобальну дискусію про оплату членських, електрики і (схоже) височайшого дозволу продовжувати життя? Глобальну дискусію, бо її учасники здебільшого не живуть в садах і розкидані по всьому світу. Чому їх так дратує наше бажання покращити шляхи до своїх ділянок також невідомо…

Тож зіткнувшись із фонтаном незрозумілих порад, висновків і емоційних реакцій, вирішив провести невелике розслідування.

Про тяглість традицій

З давніх давен сплата членських та електроенергії в садах масово сприймалась як щось другорядне. Люди живуть у столиці і мають багато клопотів, а дача — це щось другорядне, на вихідні. Вряди-годи люди згадували про оплату і йшли до касира вносити свої внески. Треба сказати, що робили це рідко, але зрештою оплачували всі борги. Процес був сезонний, тож протягом зимового сезону борги накопичувались, влітку потроху сплачувались.

Це спонукало адміністрацію адаптуватись – десь шукати гроші для сплати за електроенергію, очікуючи що потім боржники все повернуть. Саме для цього був придуманий підвищений тариф за електроенергію, Гогін розрахував 2 грн за кВт (+20% до державного тарифу), встановив двозонний лічильник, але не поспішав пропонувати садовода міняти лічильники на такі ж. Вся різниця – 20% від оплати, різниця нічного тарифу – йшла на компенсацію неплатників. Тобто добросовісні платили за розгільдяїв і це пояснювалось чим завгодно, але не негідною поведінкою певного прошарку. Коли боржники сплачували борг, зʼявлялись «вільні» гроші, які можна було використовувати поза кошторисом, на власний розсуд.

Нагадаю, що тоді заступником Гогіна був всім нам добре відомий Долгов А.М., який підключив собі три фази, 32А і мав борги по оплаті рік і більше, але ретельно навчався у більш досвідченого товариша.

Така система дожила і до наших днів, поки дивом Долгов не запропонував встановити славнозвісний КВЕЛ у розмірі 12,54%. Тоді я стояв поруч і чув, як між партійним долговським активом відбулась коротка дискусія, як компенсувати неплатників із таким низьким відсотком, але Долгов запевнив, що викрутитися. Реальні втрати на функціонування електромереж, водогону та освітлення складають 7-8%, але 12,54% це не 20-23%, які пропонувалося.

Про електропостачання

Залишилось дуже мало людей, які щось знають про те, звідки взялась електрика в садах. І не тому, що це якась таємниця — просто електрика була, хтось нею опікувався і більшість тим питанням не цікавилась. 

Давайте трохи зазирнемо в історію. Ще за сприяння Академії Наук, була проведена лінія в сади і встановлений трансформатор, потужністю 250кВА. Через деякий час цей трансформатор перегорів і стався (як ми тепер кажемо) блекаут. Броварський РЕС пошукав во смітниках і запропонував тимчасово поставити старенький трансформатор потужністю 100кВА. Сади погодились, бо варіантів було небагато – або темрява, або хоча б щось. Тепер ми добре знаємо, як воно без світла, а тоді це був справжній шок!

Як відомо, немає нічого більш тяглого, ніж тимчасове! Трансформатор, витягнутий із брухту, кряхтів, напружувався, але якось запалював лампочки в оселях. Паралельно, цивілізація потроху дотягнулась і до нас. Люди почали будувати капітальні будинки, встановлювати котли, бойлери, теплі підлоги та кондиціонери. На все це багатство енергії не вистачало, оскільки РЕС переоформив паспорт точки розподілу (ТР) і встановив автомат, який відповідав потужності трансформатора (це суто технічна процедура). Отже, автомат «вибивало» все частіше і невдоволення наростало. Праведний гнів спрямовували на правління — а на кого ж ще? Але платити ніхто не хотів.

Це продовжувалось допоки правління на чолі із Сороковським  не домовилось з РЕС і не оновили трансформатор (також із «секонд-хенду») до 250кВА. Це саме той трансформатор, який і досі нам служить. Коштувало це щастя 38 тисяч грн. Що на сьогодні складає десь 60 тисяч.

За правилами, оператор систем розподілу (ОСР) має оновити паспорт точки доступу, де відобразити оновлені дані про потужність, яка залежить як від трансформатора, так і від вузла доступу і відображає суто технічну можливість подавати енергію з певною потужністю. Після цього, споживач (СТ) може подати заявку про підвищення дозволеної потужності в межах визначеної в паспорті і ОСР зобовʼязаний надати технічні умови (ТУ), за виконання яких, ОСР зобовʼязаний дозволити вищу потужність, встановивши автомат, який відповідає ТУ.

Тож після заміни трансформатора процес почався. Очевидно, ДТЕК і РЕС мали чим займатись і наше СТ зовсім не було в пріоритеті. Процес затягувався, автомати «вибивало» громада гуділа. Довелось тимчасово домовитись із інспектором про встановлення підвищеного автомату (здається, 250А) до завершення офіційних процедур.

За чутками, процедури завершувались як раз тоді, коли почалися революції, крики, нападки і Долгова призначили керувати, порушивши всі статути і правила, а Сороковського відсторонили.

Не будемо про чутки, але те, що паспорт нашої точки розподілу був переоформлений, очевидно. Адже без цього, підключення Світланка до нашого трансформатора було б неможливе! Оператор систем розподілу — це не садове товариство, вони зобовʼязані виконувати певні вимоги та документувати всі свої кроки.

Про Світанок

Зафіксуємо статус на момент спроби встановити стовпи і провести лінію від нашого трансформатора до Світанку.

  • Трансформатор має потужність 250кВА
  • Академік в процесі оформлення, але споживає менше, ніж трансформатор здатен надавати
  • Світанок має всього житлових 40 будинків (на 80 ділянок), а це рівнозначно нашій півлінії

Не думайте, що одного осіннього дня робітники прокинулись і вирішили протягнути дроти від нас до Світанку! Цьому передувала довга і кропітка підготовка. Світанок звернувся до ДТЕК про підключення, ДТЕК (якийсь інженер, нескінченно далекий від нас) перевірив дані у базі та побачив нашу недо-завантажену ТР і видав ТУ про підключення до неї із довгим списком додаткових вимог – побудувати внутрішні лінії, облаштувати облік, узгодити проведення необхідних ліній із правовласниками ітд.

Оскільки трансформатор встановлений на території СТ Академік, необхідно було отримати узгодження від СТ Академік на підключення та проведення ліній. Запити до правління не надходили, проте якимось чудом був отриманий лист-узгодження на підключення за підписом голови СТ Академік і з печаткою СТ Академік. Сороковський стверджує, що нічого не підписував, а сам лист таємниче зник після скандалу. Я схильний вірити Сороковському, бо якби він такий лист підписав йому б тикали ним під ніс досі! Схоже хтось листа підробив, але сам лист зник і кінці пішли під воду.

З узгодженням проведення ліній зробили простіше і легальніше — запитали погодження у Калинівській раді і там не розбираючись його надали.

Процес зупинився, коли Сороковський подав у Калинівську раду копію акту на землю і рада відкликала своє узгодження. Ніякі обурення, прохання та заперечення від активу на чолі з Долговим не мають ніякого впливу на бюрократичний апарат. Якби рада не відкликала погодження, ми б побачили тут поліцію і лінія була б проведена!

Про «викуп» потужності

Коли страсті із Світанком трохи вляглися, виникло питання, як убезпечити себе від подібних зазіхань на майбутнє. Звернулися до ДТЕК з вимогою «закріпити» всю потужність за СТ Академік, але там трохи не зрозуміли. 

Справа в тому, що за старими законами, за новими кодексами, дозволена потужність — за договором/технічними умовами, не може перевищувати технічні можливості мереж. Все, ніяких інших обмежень чи заборон не існує. Потужність не товар – товар енергія, але вона оплачується за фактом споживання, потужність обмежена технічними можливостями, але в межах цих можливостей доступна для споживання.

Тобто ДТЕК надає нам енергію для споживання через «краник», ми платимо за те, що спожили. Як збільшити розмір «краника»? Потрібно подати заяву на збільшення потужності до ОСР, ОСР перевіряє технічну можливість – резерв трансформатора, переріз ліній, баланс фаз і, якщо технічна можливість підтверджена, ОСР зобовʼязаний надати ТУ, відмовити не мають права.

А от у ТУ вже можуть бути вказані вимоги. Вимоги стосуються в першу чергу вузла підключення. Замінити кабелі, запобіжники, вузли обліку та підключення ітд.

Мова не може йти про нове підключення – хоч стандартне, хоч нестандартне! Підключення вже існує і його можна тільки модифікувати.

Скоріше за все, Долгову надали ТУ, де була вимога повної реорганізації вузла підключення і запропонували замовити цю реорганізацію в РЕС — вони завжди так роблять. РЕС все робить за буквою, саме тому їх намагаються не залучати, бо виходить дуже дорого. З іншого боку, якщо залучити РЕС, то і претензій не буде.

Перш ніж щось робити РЕС має отримати проєкт, або самостійно його розробити. Вартість такого проєкту, якщо все за буквою і гарантовано вирішує всі питання, може бути дуже великою, цифра 250 тисяч грн. цілком ймовірна. Ще плюс роботи і матеріали десь 80 тисяч.

Таким чином, Долгов звернувся за викупом потужності і йому відмовили, бо такий продаж незаконний. Тоді почали шукати, що ж можна зробити і йому запропонували привести до ладу вузол підключення (за всі гроші світу). Долгов порадився і всім стало ясно, що 300 тисяч на реконструкцію ніхто не дасть і тоді виникла ідея представити все, як «викуп потужності».

  • Є відносно швидкий результат, який можна показати
  • Увагу від вартості «досягнення» можна відвернути на «викуп»
  • Можна придумати щось і витягти більше грошей від довірливих садоводів
  • Результат «під ключ», нічого більше не потрібно робити.

Нарешті про ПУЕ

За «викуп» потужності або реконструкцію сплачено грошима членських внесків, яка Долгов складав у кубишку чи не рік. Весь цей рік люди платили членські внески, але не отримували відповідних послуг (саме тоді Долгов навчився ігнорувати всі потреби громади). 

Далі ці гроші пішли на реконструкцію, а продовжувати економити вже не хотілося. Тоді і виникла ідея зробити «цільовий внесок». Оскільки одною із ідей зміщення Сороковського була вимога «заможних» надати їм преференції (а Сороковський не погоджувався), вирішили продавати дозвіл на номінал автомату. Представниця «заможних» у цій компашці придумала назву ПУЕ, через ідентичність абревіатурі Правила улаштування електроустановок (ПУЕ) (Міністерство енергетики та вугільної промисловості України). Ці два ПУЕ не мають ніякого відношення одне до одного, але дозволяють легше вводити в оману легковірних. Єдиний в садах «експерт по енергетиці» придумав обґрунтування, які звучать солідно, але не витримують поверхневої перевірки. Для виправдання вартості вигадали «вимоги ДТЕК». Для підтвердження добули поганенько копію паспорту точки розподілу (внутрішній технічний документ ДТЕК).

Ніяких документів, листування, обґрунтувань чи будь-яких документів, які мають юридичну вагу! Що заважає продемонструвати «вимоги ДТЕК», які і є обґрунтуванням поборів за ПУЕ?

Людям обіцяли нові лінії, якісну енергію без меж, повну реконструкцію і взагалі, рай на землі. Початкова оцінка вартості була приблизно 1 мільйон грн., але ж ніхто не закриває Клондайк після першої тони золота!

Що ж далі?

А нічого. За чотири-пʼять років існування ПУЕ не зроблено нічого. І не буде зроблено! Зібрані гроші десь зникають і ніхто не знає поточний баланс. Зараз почали розказувати, що ці гроші використовують для покриття боржників. Це пряма вказівка на те, що гроші вже поділили і починають шукати базу для виправдання розтрати.

P.S.

Повернемось до початку. Коли мені закортіло почистити сніг, я сам покликав трактор, сам скерував його куди мені потрібно і сам заплатив за послугу. Вже потім почали йти потоком люди, які оцінили і захотіли взяти участь хоча б фінансово.

Чому ж коли Долгову закортіло «купувати» потужність і реконструювати все навколо, він хоче моїх грошей? Заплатив би сам, а ми б оцінили і компенсували б витрати…

Залишити коментар