Дуже мене дивує тон і основний посил розмов, які точаться в садах. Все пояснюють сварками, особистими конфліктами плітками ітп.
У будь якій соціальній групі є плітки і домисли. Іноді їх створюють штучно, є навіть спеціалісти. Все це створює альтернативну реальність, відволікає від важливих питань та дає можливість маніпулювати. Проте за всією цією мішурою можна роздивитись реальність.
Не буду казати про інших, скажу про себе. В мене немає конфліктів із персонажами нашої мильної опери. Мені на них глибоко наплювати. В мене є світоглядний конфлікт і системою, яку нам навʼязують.
Я звик визначати якісь цілі, способи їх ефективного досягнення та досягати результату. Цілі я визначаю виходячи із власного інтересу і, якщо мої інтереси збігаються із суспільними, виходить щось корисне. Я певен, що і всі інші опікуються власними інтересами, навіть якщо про це не заведено казати.
Так само я оцінюю інших: наскільки їх інтереси збігаються із моїми і яких результатів ці «інші» досягли.
Наше СТ влаштоване як механізм досягнення результатів для всієї громади, отже ефективність діяльності СТ я також оцінюю за результатами.
Є певне «ядро» садоводів, які регулярно сплачують внески і формують ресурс для досягнення результатів. Є голова і правління, які мали б використовувати цей ресурс для ефективного досягнення результатів. І є Статут, де чітко вказано, що завдання та цілі визначають загальні збори, тобто громада.
Не голова, не правління, не якісь приблуди, а громада.
Отже за результатами діяльності «топ менеджерів» що ми маємо?
Цілі та завдання не визначаються, загальні збори або не скликаються, або зводяться до формальності.
Ресурси товариства використовуються спонтанно і загадково. Звітність та аудит відсутні.
Правління також не визначає цілі та завдання. Планування відсутнє. Хтось чув, щоб було заявлено «на 20XX ми плануємо зробити YYYY, бюджет такий то, термін виконання кінець літа»?
Звідки ж беруться цілі та завдання? Із особистих інтересів голови та оточення! Який стосунок такі завдання мають до реальних інтересів товариства? Випадковий!
Які результати такої роботи ми бачимо? Власне ніяких. Тільки довге нудне зачитування цифр на зборах. Електрику налагодив Женя, дроти по вулицях тягнуть небайдужі, ліхтарі чіпляємо самі, дорогу підсипають доброчинці.
Я не можу поставити у заслугу керівництву поспішні судоми коли прибирають зламане дерево, заварюють водогін чи організують підсипку ям на дорозі бо якийсь невідомий привіз крихту. Це не робота і це не рішення правління. Це панічна реакція.
Тож «плітки» та «сварки» це в першу чергу намагання поставити діагноз. Адже коли лікар каже «у вас рак» це звучить жорстко але ви не назвете це плітками чи сварками. Ви почнете шукати лікування.
В нас те саме – «плітки» та «сварки» це діагноз і саме час шукати лікування. Те, що я чую: ніхто не хоче, спробуй сам, водогін старенький, йому мало платять – це намагання лікувати рак компресами із капустяного листя.
Нажаль, «дорослих» та вміючи думати серед нас замало і це дає змогу говорити про «купку незадоволених», але може вже пора починати замислюватись?
СТ "Академік" 